ТОП-5 українських БПЛА типу «крило»: огляд розвідувальних і ударних дронів

Коли артилерія б'є по цілі за 30–50 км від лінії фронту, координати для неї найчастіше дає не коптер, а «крило» — безпілотник літакового типу. Він не вміє зависати над точкою, зате годинами тримається в повітрі, долає сотні кілометрів маршруту і майже не чутний із землі. А ударні «крила» вже й самі скидають боєприпаси на склади, техніку та логістику в тилу ворога. Масово українські «крила» пішли на фронт ще у 2014 році, а сьогодні окремі моделі літають 7–10 годин і тримають зв'язок на 180 км і більше.

Офіційного рейтингу «крил» Міноборони не веде. Тому ми відібрали п'ять українських БПЛА літакового типу різних класів — із найдовшою бойовою історією, на озброєнні чи в експлуатації Сил оборони України і з відкрито опублікованими характеристиками: Shark-M, «Лелека-100», А1-СМ «Фурія», PD-2 та Punisher. А наприкінці — ще дві моделі, які варто знати: Spectator-M1 і «Валькірія».

Чотири з п'яти дронів у топі — повністю електричні, а важкий PD-2 летить на бензиновому двигуні, але злітає вертикально на батареях. Тож час у повітрі, дальність і навіть те, чи повернеться борт додому, у кожного з них так чи інакше залежить від акумулятора.

Що таке дрон-«крило» і чим він відрізняється від коптера

«Крилом» на фронті називають будь-який безпілотник літакового типу. Підйомну силу в нього створює крило, а мотор лише штовхає апарат уперед. Коптер же весь час «тримає» себе в повітрі гвинтами, тому витрачає на політ у рази більше енергії.

Звідси головні переваги «крила»:

• Тривалість польоту. Не 30–60 хвилин, як у більшості розвідувальних коптерів, а 1,5–7 годин на одному заряді.

• Глибина розвідки. Маршрут у 100–400 км дозволяє дивитися на логістику, склади й позиції артилерії далеко за лінією фронту.

• Малопомітність. Електромотор працює тихо, а композитний корпус дає мало відбиття для радарів.

Є й обмеження. «Крило» не може зависнути над ціллю, тому кружляє над нею. Йому потрібен запуск з рук, катапульти чи гумового джгута, а посадка — на парашуті або «на живіт». Кожен такий цикл — ризик пошкодити борт, і тому що довше дрон літає на одному заряді, то рідше його доводиться садити.

За компонуванням «крила» бувають двох типів. Перший — класична схема з фюзеляжем і хвостовим оперенням (як «Лелека-100» з V-подібним хвостом). Другий — «літаюче крило» без хвоста, як «Фурія».

1. Shark-M — рекордсмен серед електричних «крил»

Shark — розвідувальний комплекс української компанії Ukrspecsystems. Роботу над ним почали вже після 24 лютого 2022 року, а у жовтні того ж року дрон представили публічно. У січні 2025-го вийшла глибока модернізація — Shark-M, яка сьогодні є флагманом родини.

Ключові характеристики Shark-M:

• розмах крила — 3,4 м, довжина — 1,65 м;

• максимальна злітна маса — 14,5 кг;

• тривалість польоту — до 7 годин на одному заряді;

• протяжність маршруту — до 420 км;

• радіус зв'язку — до 180 км (у базового Shark-D — до 80 км);

• максимальна швидкість — до 130 км/год;

• висота — до 3000 м;

• оптика виявляє цілі на відстані до 35 км удень і до 14 км уночі;

• запуск — з катапульти.

За даними виробника, рекордний маршрут Shark-M — 658 км за понад 6,5 години польоту. Канал зв'язку Shark зашифровано за стандартом AES-256, що ускладнює перехоплення відео. Крім розвідки, дрон може працювати ретранслятором сигналу для ударних дронів. На початку 2026 року Ukrspecsystems запустила виробництво також у Великій Британії.

⚡ Особливість живлення. Shark-M — найкращий доказ того, що дальність «крила» визначає батарея. Час польоту зріс з 4 до 7 годин саме завдяки новим акумуляторам із більшою на 170% ємністю. Водночас така батарея годинами живить не лише мотор, а й гіростабілізовану оптику та посилений радіомодем. До того ж на висоті 3 км повітря в середньому на 20 °C холодніше, ніж біля землі, тож елементи мають стабільно віддавати енергію навіть охолодженими.

2. «Лелека-100» — наймасовіше українське «крило»

«Лелека-100» створила дніпровська компанія DeViRo, яка почала розробку ще у 2014 році. У 2016-му комплекс допустили до експлуатації, а наказом Міністра оборони № 114 від 11 травня 2021 року офіційно прийняли на озброєння ЗСУ. Дрон настільки став символом аеророзвідки, що НБУ випустив пам'ятну монету «Лелека-100».

Основні ТТХ:

• розмах крила — 1,98 м, довжина — 1,135 м;

• злітна маса — 5 ± 0,5 кг, корпус із композиту (скло- та вуглеволокно);

• швидкість — 60–70 км/год крейсерська, до 120 км/год максимальна;

• гарантована довжина маршруту — 100 км;

• час у повітрі — від 1,5 до 4 годин залежно від конфігурації;

• практична стеля — 1500 м;

• робочі температури — від −20 до +40 °C, стійкість до вітру — до 20 м/с;

• запуск з рук або катапульти, посадка на парашуті чи «на живіт»;

• власна анти-РЕБ система DeViRo, яка автоматично розпізнає глушіння GPS/ГЛОНАСС і спроби підміни навігаційного поля.

На базі досвіду «Лелеки» з'явилася Leleka LR, яку виробляють у Чехії. Вона має розмах крила 3 м, злітну масу 8,7 кг, радіус до 90 км і до 4 годин польоту.

⚡ Особливість живлення. На «Лелеці» стоїть 6-елементна (6S) батарея. У публічних закупівлях для неї зазвичай замовляють збірки 6S7P ємністю не менше 35 000 mAh. Запуск з рук вимагає короткого пікового струму на набір висоти, а далі мотор годинами працює на рівному, помірному навантаженні. Тому для «Лелеки» головне — ємність при мінімальній вазі. Для цього борту PAWELL випускає Solid-State батарею на 40 000 mAh, а детально про неї ми писали у статті про «Лелеку-100».

3. А1-СМ «Фурія» — ветеран, що воює з 2014 року

«Фурію» розробило київське НВП «Атлон Авіа». ЗСУ експлуатують цей комплекс з 2014 року, а у 2016-му компанія представила глибоко модернізовану версію з індексом А1-СМ. Один комплекс включає три літаки, денний і нічний оптичні модулі, наземну станцію керування та антенний комплекс.

Характеристики:

• схема — «літаюче крило» з композитів (склотканина, карбон, кевлар);

• розмах крила — близько 2 м, довжина — 0,9 м;

• злітна маса — 5,5 кг (оновленої версії — 6 кг);

• швидкість — 65 км/год крейсерська, до 130 км/год максимальна;

• оперативний радіус — не менше 50 км, маршрут — до 200 км;

• практична стеля — 2500 м, стійкість до вітру — до 15 м/с;

• запуск з катапульти, штатна посадка на парашуті;

• живлення — Li-Po / Li-ion батареї ємністю до 42 000 mAh.

⚡ Особливість живлення. Історія «Фурії» показова: ключовою зміною третього оновлення комплексу стали нові акумулятори зі збільшеною ємністю. Завдяки їм розвідник тепер тримається в повітрі до 4 годин, а не близько 3, як раніше. При цьому виробник заявляє заміну батареї за 1–2 хвилини, а штатна посадка — на парашуті. Отже, акумулятор має витримувати часті перепідключення та удари при приземленні без пошкодження елементів і роз'ємів.

4. PD-2 — важкий багатоцільовий гібрид

PD-2 — найбільший дрон нашого топу, теж від Ukrspecsystems. Випробування комплексу завершилися наприкінці 2021 року, а у 2022-му його вже серійно виробляли для фронту. У травні 2022-го українська IT-спільнота за 24 години зібрала 30 млн грн на комплекс PD-2 через фонд «Повернись живим».

Головна фішка PD-2 — модульність. Без інструментів, приблизно за 15 хвилин, його перетворюють зі звичайного літака на VTOL — дрон із вертикальним зльотом і посадкою. Платформа несе різні модулі: гіростабілізовану оптику USG-400, контейнер радіотехнічної розвідки Gekata, вантаж до 8 кг чи контейнери з малокаліберними боєприпасами.

Характеристики (за даними виробника):

• розмах крила — 5 м, максимальна злітна маса — 55 кг;

• двигун — 4-тактний бензиновий;

• тривалість польоту — понад 8 годин (у ряді публікацій — до 10 годин, залежно від конфігурації);

• корисне навантаження — 7 кг стандартне, до 11 кг максимальне;

• швидкість — 100 км/год крейсерська, до 140 км/год максимальна;

• практична стеля — до 4700 м;

• зашифрований канал зв'язку — понад 180 км;

• максимальна дальність маршруту — до 1100 км;

• захист від глушіння та підміни сигналу GNSS.

⚡ Особливість живлення. Хоча PD-2 летить на бензині, у VTOL-конфігурації його злітно-посадкові мотори живляться від акумуляторів. Вертикально підняти 55-кілограмовий апарат — це короткий, але дуже потужний пік струму, тож ці батареї мають бути високострумовими. У польоті їх автоматично підзаряджає бортовий генератор на 300 Вт і підігріває система обігріву — щоб на морозі батареї не підвели при посадці.

5. Punisher — ударне «крило» для точкових ударів у тилу

Punisher — багаторазовий ударно-розвідувальний дрон компанії UA Dynamics. Його створила команда ветеранів, які мали досвід спецоперацій у тилу противника. Розробка триває з 2016 року, а в лютому 2022-го дрон показали в бою.

Punisher працює в парі з розвідувальним дроном Spectre: той знаходить ціль, а Punisher непомітно заходить і скидає на неї бомби. Дрон майже не чутно, і за один виліт він може атакувати до трьох різних цілей. До комплексу входять розвідувальний і ударний дрони, акумуляторні батареї, катапульта та станція керування.

Характеристики:

• бойовий радіус — до 45 км (за словами керівника компанії, бувало й до 60 км);

• злітна маса з повним боєкомплектом — 7,5 кг;

• бойове навантаження — близько 2 кг;

• швидкість — 70–80 км/год крейсерська, до 198 км/год максимальна (за даними виробника);

• ефективна висота ударного застосування — до 400 м;

• запуск — з катапульти, зокрема встановленої на автомобілі.

⚡ Особливість живлення. Ударне «крило» живе в рваному режимі: різкий старт із катапульти, ривки на великій швидкості, раптова втрата маси після скидання бомб. Кожен такий момент — стрибок струму, тож батарея мусить тримати напругу під піками, а не лише рівний крейсерський режим. До того ж Punisher багаторазовий, тому для нього важить і ресурс циклів акумулятора.

Ще два «крила», які варто знати

Spectator-M1 («Меридіан» ім. С. П. Корольова)

Розвідник від підприємства «Укроборонпрому», створений разом із науковцями КПІ. Перші Spectator постачали Міноборони та Держприкордонслужбі з 2015 року, а модернізовану версію М1 у червні 2019-го прийняли на озброєння ЗСУ. Розмах крила — 3,02 м, висота польоту — до 3600 м, тривалість — понад 2 години, дальність — до 150 км, запуск з рук. Під час модернізації дрон зробили легшим саме для того, щоб він довше тримався в повітрі — наочний приклад того, як кожні зайві грами «з'їдають» хвилини польоту.

«Валькірія» / Galka («Бойові птахи України»)

«Валькірію» (БпАК ВАЛК-1) з 2015 року будували волонтери фонду «Армія SOS», а з 2022-го її серійно випускає компанія «Бойові птахи України» — у 2023 році близько 120 літаків на місяць. Комплекс допущений до експлуатації в ЗСУ, його використовує й Держприкордонслужба. Модернізована Galka важить 3,7 кг, літає до 150 хвилин у радіусі 45 км, злітає з гумового джгута і живиться від Li-ion батарей до 30 000 mAh. Базова «Валькірія» на 0,2 кг легша, але літає приблизно на пів години менше і на 10 км ближче.

Чому акумулятор вирішує все для дрона-«крила»

Два найсвіжіші приклади з нашого топу говорять самі за себе. Shark-M отримав +3 години польоту завдяки батареям із більшою на 170% ємністю. «Фурія» після оновлення акумуляторів літає до 4 годин замість приблизно 3. В обох випадках виробники не міняли крило — вони міняли джерело енергії.

Але вимоги до батареї «крила» відрізняються від вимог до коптера-бомбера:

• Енергія на кілограм (Вт·год/кг) важливіша за струм. Після зльоту мотор «крила» працює на рівному, помірному навантаженні. Тому вирішує не пікова струмовіддача, а скільки енергії вміщується в кожен грам батареї.

• Короткий піковий режим на зльоті. Запуск з рук, джгута чи катапульти і набір висоти — це кілька секунд повного газу. Батарея має дати цей пік без просідання напруги, інакше дрон «клюне» одразу після старту.

• Холод на висоті. На робочих висотах 1–3 км температура в середньому на 6,5 °C нижча на кожен кілометр, ніж біля землі. За кілька годин польоту елементи охолоджуються, і їхня віддача падає.

• Габарити та центрування. Батарея — найважча деталь у фюзеляжі. Пакет іншої форми чи ваги зміщує центр мас, і «крило» гірше тримає політ або навіть втрачає стійкість.

• Механічна міцність. Посадка на парашуті чи «на живіт» — це удари й вібрації після кожного вильоту. Збірка й роз'єми мають це витримувати сотні разів.

Окремий випадок — гібриди та ударні «крила». У PD-2 батареї відповідають за найризиковіші хвилини польоту — вертикальні зліт і посадку, тож їм потрібні висока струмовіддача і підігрів. Ударний Punisher після старту з катапульти, ривків і скидання бомб отримує різкі стрибки навантаження. Для таких бортів батарея має бути водночас енергоємною і стійкою до пікових струмів.

Важливий нюанс: просто поставити батарею більшої ємності — не завжди вихід. Важчий пакет підвищує злітну масу, змінює центрування і швидкість звалювання. Правильна задача звучить так: максимальна енергія при допустимій масі й габаритах конкретного борту.

Акумулятори PAWELL для БПЛА літакового типу

Компанія PAWELL виробляє акумуляторні батареї для дронів і БПЛА в Україні. В каталозі є окремий розділ «Для БПЛА (крила)».

✓ Твердотільні елементи. Solid-State збірки дають високу щільність енергії і працюють при температурі до −20 °C. Саме це потрібно «крилу», яке годинами летить на висоті.

✓ Кастомні батареї під ваш борт. Інженери PAWELL проєктують акумулятор під конкретний апарат — з потрібною напругою, ємністю, габаритами відсіку, роз'ємом і масою, щоб не порушувати центрування.

✓ Серійні партії. Ми виготовляємо такі батареї великими партіями з однаковими характеристиками від першої до останньої одиниці. Це важливо для виробників БПЛА, фондів і підрозділів, яким потрібна стабільна повторювана конфігурація. Детальніше — на сторінці B2B-співпраця.

Куди рухаються українські «крила»

• Довше в повітрі — за рахунок батарей. «Фурія» і Shark-M збільшили час польоту насамперед новими акумуляторами. Наступний крок галузі — елементи з ще вищою щільністю енергії, зокрема твердотільні.

• «Крило» не лише бачить, а й б'є. Punisher показав, що багаторазовий ударний дрон літакового типу може непомітно заходити на 45 км углиб і повертатися. PD-2 так само може нести контейнери з малокаліберними боєприпасами.

• Глибша розвідка і роль ретранслятора. Радіус зв'язку Shark-M зріс до 180 км, а сам дрон може передавати сигнал для ударних безпілотників. «Крило» дедалі частіше стає вузлом зв'язку, а не лише «очима».

• Виробництво за кордоном як запасний контур. Leleka LR випускають у Чехії, а Ukrspecsystems у 2026 році відкрила виробництво у Великій Британії. Так виробники захищають випуск від ударів по українських заводах.

Кожне з п'яти «крил» має свою нішу: від 5-кілограмової «Лелеки» до 55-кілограмового PD-2 і ударного Punisher. Але в усіх них дальність, час у повітрі й шанс повернутися на базу впираються в одне — енергію на борту. Якісний акумулятор для «крила» сьогодні так само важливий, як оптика чи захищений канал зв'язку.

Питання та відповіді (FAQ)

1. Чим дрон-«крило» відрізняється від коптера?

«Крило» тримається в повітрі завдяки підйомній силі крила, а мотор лише тягне його вперед. Тому воно літає в рази довше і далі, ніж коптер, — від 1,5 до 7 годин на батареї, а гібриди на кшталт PD-2 ще довше. Натомість «крило» не вміє зависати над точкою і потребує запуску з рук, джгута чи катапульти.

2. Яке українське «крило» літає найдовше?

Найдовше в нашому топі тримається в повітрі PD-2 — понад 8 годин, але він летить на бензиновому двигуні. Серед повністю електричних «крил» лідер — Shark-M від Ukrspecsystems: до 7 годин на одному заряді й маршрут до 420 км, а рекордний політ, за даними виробника, склав 658 км.

3. Яка батарея потрібна для «Лелеки-100»?

«Лелека-100» працює від 6-елементної (6S) батареї. У держзакупівлях для неї замовляють збірки 6S7P ємністю від 35 000 mAh.

PAWELL пропонує для цього борту Solid-State батарею на 40 000 mAh — детально в нашій статті про «Лелеку-100».

4. Чому розвідувальні «крила» здебільшого електричні?

Електромотор майже не чутно з землі, він простий в обслуговуванні, а розряджену батарею міняють за хвилини. Для тактичної розвідки і точкових ударів на 1,5–7 годин цього достатньо. Двигуни внутрішнього згоряння зазвичай ставлять на важчі й далекобійніші платформи, як PD-2, — але навіть там вертикальний зліт і посадка працюють на батареях.

5. Чи можна збільшити час польоту, просто поставивши батарею більшої ємності?

Не завжди. Важча батарея підвищує злітну масу і зміщує центр мас, тож частина виграшу «з'їдається», а керованість погіршується. Реальний приріст дає батарея з вищою щільністю енергії (Вт·год/кг) тієї ж маси та форми, що й штатна.

6. Чи виготовляє PAWELL батареї під нестандартні «крила» та прототипи?

Так. Ми проєктуємо акумулятори під конкретний борт — за напругою, ємністю, габаритами відсіку, роз'ємом і масою — і виготовляємо їх серійними партіями. Детальніше на сторінці B2B-співпраця.

---

Потрібна батарея для розвідувального чи ударного «крила»?

Якщо ви виробляєте або експлуатуєте «Лелеку», «Фурію», Shark, Punisher чи власне «крило» і хочете довший час у повітрі без зайвої ваги — напишіть інженерам PAWELL. Ми підберемо або спроєктуємо акумулятор під масу, габарити й роз'єм саме вашого борту.